Випуск 10

Відділ культури і туризму Путивльської районної державної адміністрації

Путивльська централізована бібліотечна система

Путивльська центральна районна бібліотека

 

Талантами славна земля Ярославни

 

Творчість самобутніх талановитих         майстринь краю

 

Випуск 10

 

 

Путивль

2011рік

 

       Творчість самобутніх талановитих майстринь краю [Текст]: вип. 10 / Путивльська центральна районна бібліотека; упоряд.  А.М.Журавська. — Путивль, 2011 — 20с. — (Талантами славна земля Ярославни).

 

Відповідальна за випуск :  Журавська А.М., директор ЦБС

 

Матеріал підготували:         Журавська А.М.

                                                       Кревсун Л.В., бібліограф  ЦБ

 

Комп`ютерний набір:         Журавська А.М.

 

Комп`ютерна верстка:           Овчаров С.О., технік-програміст ЦБ

 

Редакційна колегія:                Журавська А.М.

                                                        Підв`язна А.М., провідний методист ЦБ

                                                         Тимошенко З.В., бібліотекар 1к. ЦБ             


41500  м. Путивль

вул. Кірова, 30

Центральна районна бібліотека

тел: 0(5442)5-44-18

E-mail: cbs-putivl@ukr.net

http://putivl.com.ua

 

                              Зміст

 

Берегині рукоділля…………………….…………….. …………  3

 

Бєлая Валентина Миколаївна……………………………………5

 

Гудакова Раїса Павлівна………………………………………….8

 

Однодворець Лідія Георгіївна …………………………………..12

 

Торяник Людмила Семенівна.……………………..……………15

 

                        Берегині рукоділля

          З давніх-давен вишивка слугувала магічним оберегом людині. Тому вправність дівчини у вишивці особливо підкреслювалася у весільних обрядах та народній творчості.      Гарний рушник чи сорочка вказували не лише на вправні руки, а і на роль берегині роду, яку буде виконувати дівчина упродовж свого життя. Коли пальчики дівчинки ставали достатньо сформованими для тонкої роботи, мама починала вчити доньку вишивати. Цей день відзначався особливо, адже він вводив дівчинку до світу жіночих таємниць. Бабуся чи хрещена легенько вколювали своєю голочкою долоню дівчинки, передаючи їй таким чином магічну силу берегині. Після цього дівчинка підходила до яблуні, цього одвічного символу материнства, і просила її дати вправності і майстерності своїм рукам.

          Путивльська центральна районна бібліотека проводить роботу по відродженню  кращих  традицій народного мистецтва – вишивку. З нею пов’язана вся багатовікова історія українського народу, його творчі пошуки, радість і горе, його перемоги і поразки, сподівання на майбутнє, це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.

          Численні матеріали свідчать, що вишивкою займались майже в кожній селянській хаті. Популярною вона була і в міському середовищі.

          Рукодільниці  не самотні у своїй любові до вишивання, як виявляється у нашому краї  десятки, а то й сотні  чудових майстринь вишивки. Тож є надія, що мистецтво вишивки не згасне, як, на жаль, згасли або згасають інші народні промисли.

          В бібліотеці була  оформлена виставка  робіт майстринь краю Бєлої Валентини Миколаївни, Торяник Людмили Семенівни, Гудакової Раїси та Однодворець Лідії Георгіївни  «Магія рукоділля».  Всі вони члени любительського об`єднання  центральної бібліотеки «Вдохновение». Люблять життя, вміють шанувати старовину і замиловані своїм краєм. Всі вони чудово володіють різними видами вишивки – хрестиком, бісером, живописом з гладдю.

          Перелік  самобутніх майстрів можна продовжувати. Та краще хоч один раз все це побачити. І це можливо, якщо ви завітаєте  до центральної районної бібліотеки або  подивитесь на сайті м. Путивля http://putivl.com.ua в публікаціях районної бібліотеки в розділі «Вишивальниці».

          Посібник  розрахований на широке коло користувачів, а також бібліотечних працівників для популяризації творчості  талановитих митців серед   населення.  Містить хронологічний перелік статей про митців по  жовтень 2011 року.

image001 image003 image005 image007 image009

          image011Бєлая Валентина Миколаївна народилася 19 квітня 1948 року  в с. Воргол, що на Кролевеччині  в робітничій родині.

         Любов до вишивки  Валентина Миколаївна  перейняла від матері Віри Миколаївни, яка, за словами вишивальниці, була рукодільницею від Бога. Тому  Валентина  з голкою і барвистою ниткою не розлучається з дитинства, а також  вона любить  в`язати та спицях.

           Вона, разом з чоловіком виховаа двох дітей, мають уже двох онуків.

          Крім ікон, у творчому доробку самобутньої майстрині ще й картини.  Валентина  захоплюється мальовничими краєвидами, гаптує на полотні копії картин знаменитих художників. Милують око своєю неповторною красою та ніжністю кольорів вишиті нею гірські вершини, що проглядають крізь сизий туман,  моря, ріки,  ліси, квіти  та багато інших, які прикрашають стіни її оселі.

          У кожну вишивку майстриня вкладає часточку своєї душі і свого серця. Тому вони такі яскраві, колоритні, неповторні і, я б сказала,  унікальні.
Серед  її робіт    мережених хрестиком, звичайними  нитками та люрексом,  є і вишиті бесером.  У неї зібралось понад 40 робіт різноманітних за складністю і технікою виконання і  зупинятись на досягнутому вишивальниця не збирається. Говорить, що має величезний запас ідей.

          Найдовше працювала над картиною «Таємна вечеря». Там дуже багато дрібних деталей, які потрібно було відобразити на полотні. Та й нитки відповідного кольору довго підбирала. У схемі вишивки вони мали  неприродний  колір тому замінила їх за своїм смаком.   І тепер вони майже однакового відтінку зі стінами її власної оселі.

          Особлива гордість вишивальниці – ікона Матері Божої та Ісуса Христа.

          Читачам пропонуємо переглянути роботи Валентини Миколаївни:

image012 image014 image016 image018 image020 image022image024 image026 image028

Література про  вишивальницю:

  1. Журавська, А. Путивльські майстрині. [Текст] : про творчість рукодільниць Бєлої В.М., Однодворець Л.Г., Торяник Л.С., Гудакової Р.П./ А.Журавська//Путивльські відомості.-2011.-зо лип. (№61)

          image030Торяник Людмила  Семенівна  народилась    9 серпня 1940 року в  в місті Білопілля на Сумщині в робочій сім`ї. Натхнення  вишивати прийшло до  неї  ще коли вона була школяркою.    Відвідувала гурток рукоділля. Неодноразово її роботи потрапляли на районні  та обласні виставки  народних умільців.  Вона отримувала грамоти та дипломи.

          У рідному місті пройшли дитинство і юність Людмили. Там вона зустріла свою любов, Анатолія Торяника, інспектора-пожежника .  За призначенням чоловіка переїхали  жити до Путивля.  Працювала на заводі радіодеталей контролером. Була доброю господинею і вмілою рукодільницею. Все встигала зробити.  Майже  40 років пройшло подружжя пліч опліч  по життю, якби не тяжка хвороба чоловіка… Людмила Семенівна залишилась одна, але в неї є два сина та четверо  онуків, які ніколи не забувають про маму та бабусю.  А головне —  в Людмили багато друзів, вона дуже гарно співає і завжди була активною учасницею художньої самодіяльності і душею колективу.  Мабуть і онука Марина в неї вдалась.

          Вийшовши  на пенсію  Людмила Семенівна  продовжує  свою активну діяльність. Була організатором і є  учасником любительського об`єднаня «Вдохновение» в центральній бібліотеці.

            Зараз Людмилі Семенівні — 71. Вона наповнена життєдайною енергією і працьовитістю. Переступивши поріг її  оселі відчуваєш весняний подих гір, торкаєшся поглядом до семи кольорів веселки, що вишита ніжними, меткими, вправними руками господині на розвішаних по стінах, як у галереї, картинах,

          У доробку майстрині зібрано багато  вишитих картин.  Вона   говорить, що найбільше їй подобається вишивати пейзажі.  Тому її улюбленими картинами є  мальовничі краєвиди,  Це складні і цікаві роботи. А чим складніша картина, тим вона  їй дорожча.

Читачам пропонуємо переглянути роботи  Людмили Семенівни:

image031 image033 image035 image037 image039 image041image043  image045

Література про рукодільницю:

  1. Шестаков, Л. Просто Людмила. [Текст] : к 70-летию Торяник Л.С.. /Л.Шестаков //Путивльські відомості.-2010.- 11 серп. (№ 66)
  2. Журавська, А. Путивльські майстрині. [Текст] : про творчість рукодільниць Бєлої В.М., Однодворець Л.Г., Торяник Л.С., Гудакової Р.П./ А.Журавська//Путивльські відомості.-2011.-зо лип. (№ 61)

         

          image047Однодворець Лідія Георгіївна народилася 1 грудня 1949 року в  м. Путивлі в сім`ї службовців.  Лідія була самою молодшою в сім`ї, а всього було  шість  дітей –  три брата і три сестри.  Дитинство було  нелегким, але щасливим. Після закінчення школи  працювала на заводі радіодеталей –  креслярем-копіювальником, а після закінчення Московського приборобудівельного технікуму працювала техніком-технологом, потім у відділі військового представництва звідки і вийшла на заслужений відпочинок.  Рідному заводу вона віддала 33 роки  активного життя. За цей час вона вийшла заміж, народила трьох дітей – сина та доньок-близнюків. Пройшов час, повиростали діти, розлетілись з маминої оселі.  В рідному місті залишився лише син,  а доньки живуть і працюють в далекій Іспанії.

          Зараз Лідії Георгіївні  майже 62 роки. Вона організатор  і керівник любительського об`єднання центральної районної бібліотеки «Вдохновение». Маючи від природи талант і тонкий естетичний смак  недавно почала вишивати.  Основні мотиви вишивки – жінка, материнство, лебедина вірність…Від  свого улюбленого заняття отримує неабияке задоволення  і  використовує для вишивання кожну вільну хвилинку, — розповідає Лідія Георгіївна .   І справді, її роботи вирізняються витонченістю, чудовим підбором кольорів  До слова, усі кольори ниток вона підбирає «на око», а не за тими відтінками, які вказані у схемі,  бо ті, що у схемі часто  не підходять до картини, роблять її неприродною, ніби спотвореною.

          Читачам пропонуємо проглянути роботи Лідії Георгіївни:

image049 image051 image053

          Література про рукодільницю:

  1. Журавська, А. Путивльські майстрині. [Текст] : про творчість рукодільниць Бєлої В.М., Однодворець Л.Г., Торяник Л.С., Гудакової Р.П./ А.Журавська//Путивльські відомості.-2011.-зо лип. (№61)
  2. Сорока, О. Пусть не увянет молодость души. [Текст] : о Лидии Георгиевне Однодворец /О.Сорока //Путивльські відомості.- 2009.- 28 лист. (№ 94)
  3. Сорока, О. «Секреты счастливого дома». [Текст] : к 60-летию Лидии Георгиевне Однодворец /О.Сорока //Путивльські відомості.- 2009.- 23 трав. (№ 40)

 

           Гудакова  Раїса Павлівна  народилася в 1962 році на Півночі Казахстану в містечку  Есиль. Пам`ять маленької дівчинки зберегла спогади як  за містом, скільки бачить око,  простягався степ. Суха ковила, суха непривітна земля. Тільки весною степ оживав.  Червоною і жовтою загравою палали тюльпани. Земля перетворювалась на яскравий, небаченої краси килим. Ось тоді мабуть, в маленької Раїси,   зародилася любов до квітів

          Невдовзі родина переїхала до  міста Біла Церков, що  на Київщині. Дитячі, шкільні та юнацькі роки промайнули в зелені та красі природи краю. Весною сади потопали в білому ніжному цвіті, і до пізньої осені  все нові і нові квіти змінювали барви. Закарбувались в пам`яті  різнокольорові  мальви, що росли в садку у бабусі. Жоржини нахиляли свої важкі голівки до дитячих рук… Містечко потопало в зелені. А коли зацвітав бузок, здавалося, що бузкові хмаринки спустилися з небес..Піони і жасмин манили своїм неземним запахом.

         Коло старої бабусиної хати, біля призьби ріс колючий кущ рожі. Він неначе хотів зачепити нас  своїми колючими шипами. А коли він розквітав і з`являлися великі пишні квіти ми все йому пробачали і притулялися устами до ніжних квіток. За хатою, на городі по межі росли соняшники. Важкі жовті голови  схилялися і ніби проводжали тебе поглядом. Стежка вела по берегу ріки, на Мазепину гору. Зелені колоски схилялися від подиху вітра і щось тихенько шепотіли.  Але дитячі ноги бігли далі – туди, де червоними острівками палали маки і синіло небо.

          Багато років пролетіло з того щасливого часу.  Раїса  закохалася, вийшла заміж, народила дітей. Яскраво квітнуть квіти , які вже сама  насадила в своєму квітнику. Але той, з дитинства, букет  польових квітів  із червоних маків, синіх волошок і духмяних трав запам`ятався назавжди. З роками  роз`їхались діти із рідного дому, стало пусто. І захотілося відтворити барви дитинства. Так і народилися квіти на полотні і  з роками стали справою її життя.

          «Все українське для мене рідне», — говорить  Раїса   Павлівна.. В цьому можна переконатися, переглянувши надзвичайні роботи   рукодільниці. Вони наче вилиті з усіх фарб природи, такі незвичні й неповторні. Чарівні коврики та вишиванки прикрашають і оселю майстрині. Вони, мов діаманти, що вигранені золотими руками справжньої вишивальниці, істинної патріотки, що над усе любить життя і рідну землю.   Вона стала  творити, виливаючи на полотна всі свої емоції.

          Готові роботи — картини,  вишиті стрічками і бісером — викликають захоплення і дарують радість оточуючим. Їх неповторну своєрідність, унікальний зовнішній вигляд неможливо сплутати ні з якою іншою вишивкою. Одного разу побачивши, неможливо не закохатися!

             У творчому доробку  Раїси  Павлівни  понад 40  робіт різноманітних за складністю і технікою виконання.  Майстриня дарує вишиванки рідним, друзям.

Читачам пропонуємо переглянути роботи  Раїси Павлівни:

image055 image057 image059 image061 image063 image065image067

          Література про рукодільницю:

  1. Журавська, А. Путивльські майстрині. [Текст] : про творчість рукодільниць Бєлої В.М., Однодворець Л.Г., Торяник Л.С., Гудакової Р.П./ А.Журавська//Путивльські відомості.-2011.-30 лип. (№61)
 

Коментарі

Наразі ще немає коментарів.

Залишити коментар
 
  (Не публікується)