Випуск 8

Відділ культури і туризму Путивльської районної державної адміністрації

Путивльська централізована бібліотечна система

Путивльська центральна районна бібліотека

 

Талантами славна земля Ярославни

 

Творчість самобутніх талановитих майстринь

краю

Випуск 8

 

Путивль

2010 рік

         Творчість самобутніх талановитих майстринь краю [Текст]: вип. 8 / Путивльська центральна районна бібліотека; упоряд.  А.М.Журавська. — Путивль, 2010. — 20с. — (Талантами славна земля Ярославни).

Відповідальна за випуск : Журавська А.М., директор ЦБС

Матеріал підготували:      Журавська А.М.

                                                   Кревсун Л.В., бібліограф  ЦБ

Комп`ютерний набір:        Журавська А.М.

Комп`ютерна верстка:     Овчаров О.О., технік-програміст ЦБ

Редакційна колегія:          Журавська А.М.

                                                 Підв`язна А.М., провідний методист ЦБ

41500  м. Путивль

вул. Кірова, 30

Центральна районна бібліотека

тел: 0(5442)5-44-18

E-mail: cbs-putivl@ukr.net

http://putivl.com.ua

 

Зміст

Хрестик до хрестика, нитка до нитки.……………… …………  3

Абрамова  Наталія Сергіївна……………………………………20

Винник Любов Дмитрівна ………………………………………  5

Кириленко Галина Іванівна.……………………………………  7

Михайленко Лідія Павлівна ……………………………………  9

Сахарова Любов Миколаївна……………………………………13

Смоліна Олена Григорівна……………………………………    17

Хрестик до хрестика, нитка до нитки…

Можна вишити світ,
До якого ти трішечки звик.
Можна вишити вітер,
І птаха сполоханий крик.
Мову квітів, дерев,
Лисенят у пожухлій траві,
Якщо голка – ворожка,
Й нитки, наче нерви, живі.

Якщо зумієш побачити ти

          У невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу значне місце належить вишивці, з якою пов’язана вся багатовікова історія українського народу, його творчі пошуки, радість, горе, перемоги і поразки, сподівання на майбутнє. Матеріалом для вишивання в різний час були жили тварин, нитки з кропиви, льону, конопель, бавовни, шовку, вовни – натуральні або фарбовані, волосінь, срібло, золото, перли та коштовне каміння, намисто й бісер, мушлі, золоті та мідні бляшки, монети. На аплікації використовували хутро, шкіру, тканини. З віками змінювались матеріали і способи вишивання, створювались нові орнаменти й композиції, але залишалося постійним прагнення до краси,

          Вишивка — це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних прагнень, інтелекту українського народу. Вишивані рушники, сорочки, одіж, різноманітні речі як повсякденного вжитку, так і святкового, предмети релігійного культу − майже всього торкнулися руки вишивальниць. В такий начебто нехитрий спосіб творилась краса і затишок в оселі: тіло оберігалось від „злого ока” вишивкою на вбранні, обійстя було захищеним вишитими речами з орнаментами, насиченими глибоким символічним змістом.

          З року в рік «Вишиваний дивотвір» гуртує навколо себе тих, хто розуміє та любить це прадавнє мистецтво – народних майстрів, досвідчених вишивальниць, фахівців, аматорів – всіх, хто залюбки проводить за вишивкою вільний час.

          Рукодільниці  не самотні у своїй любові до вишивання, як виявляється у нашому краї  десятки, а то й сотні  чудових майстринь вишивки. Тож є надія, що мистецтво вишивки не згасне, як, на жаль, згасли або згасають інші народні промисли.

          Перелік  самобутніх майстрів можна продовжувати. Та краще хоч один раз все це побачити. І це можливо, якщо ви завітаєте  до центральної районної бібліотеки або  подивитесь на сайті м. Путивля http://putivl.com.ua в публікаціях районної бібліотеки в розділі «Умільці краю».

         Посібник  розрахований на широке коло користувачів, а також бібліотечних працівників для популяризації творчості  талановитих митців серед   населення.  Містить хронологічний перелік статей про митців по грудень 2010 року.

         image001Абрамова Наталія Сергіївна народилася    1 червня 1935 року в    на  Путивльщині в селі Мінаки  в  селянській   родині.
З 1943  два роки навчалась у Мінаківській базовій школі, далі в СШ  №2  м. Путивля.  Закінчивши  сім класів  вступила до  Путивльського педагогічного  училища.  Після закінчення      працювала вчителем в Ховзівській школі.     З 1960 року  і до виходу на  пенсію 26 років працювала на заводі радіодеталей гальваніком, контролером. За цей час  заочно закінчила 3-х річну школу майстрів    Одеського технікуму вимірювань, працювала контрольним майстром,  потім   старшим інженером   в технічному бюро.

         За  сумлінну працю неодноразово нагороджувалась грамотами, її фото займало почесне місце   на заводській Дошці пошани.

       Наталія Сергіївна  з 1971 року  переїздить жити до міста. Всю свою енергію вона направляє в русло  дуже активного суспільного  життя .    У 28 років вступила до лав Комуністичної партії,   приймала участь в художній самодіяльності   заводу,  8 років була секретарем ради ветеранів. У 1968 році – депутат обласної ради.

        Ця надзвичайна жінка з мальовничого Путивля, мудра, розважлива, вже більш як півстоліття залишається вірною своїй любові до рукотворної краси. Вишивкою почала цікавитися з 22 років.   Голкою та ниткою, хрестиком і гладдю рукодільниця відтворює дивовижні пейзажі, портрети, реалістичні картини життя.  Навіть після тяжкої хвороби вони продовжує вишивати «хрестиком» рушники, наволочки, картини, ікони та килимки

         2010 рік  —  ювілейний рік для Наталії Сергіївни, їй виповнилось 75 років, але вона сповна сил і енергії,  її любов до вишивання не згасає.

           В центральній бібліотеці  була представлена її виставка вишивок «Вишиваний дивосвіт».

Пропонуємо  вашій увазі  її роботи:

image003 image005 image007 image009 image011 image013image015 image017 image019

Література про неї:

          Матеріал про рукодільницю  розміщений на сайті м. Путивля http://putivl.com.ua  в  публікаціях районної бібліотеки в розділі «Умільці краю».

           image021Винник Любов Дмитрівна  народилася  в 1952 році на Путивльщині  в селі Волокитине    в селянській родині. Дитинство пройшло у рідному селі. Навчалась у Волокитинській восьмирічній школі.  Далі продовжувала навчання в медичному закладі. За професією вона медпрацівник. Понад 20 років Любов Дмитрівна  працювала в Путивльській районній лікарні. В теперішній час, близько 15 років  займається підприємницькою діяльністю. А от вишивання для неї   — улюблене заняття, яке допомагає  краще розкрити її  людську індивідуальність, талант. Через унікальне мистецтво вишивки Любов Дмитрівна демонструє свій багатий внутрішній світ, тонку, романтичну й мрійливу натуру, сповнену натхнення, добра й краси.

          Одну роботу майстриня вишиває впродовж двох, а то й трьох місяців. Загалом цим мистецтвом займається понад чотири роки.

        Із задоволенням згадує, як працювала над картиною «Ранок у  сосновому лісі» за мотивом російського художника Івана  Шишкіна. У цій картині Шишкін ніби вводить глядача в лісову гущавину, де під наглядом ведмедиці пустують ведмежата, деручись на вирвану бурею з коренем могутню  сосну. Перед нами життя природи в місцях, де ще не ступала нога людини. Відчуття краси незайманої лісової гущавини посилюється поетичним мотивом раннього ранку. Блакитний туман ще огортає стовбури сосен, і тільки вершини їх висвітлені променями сонця, що сходить. Передати у вишивці такі тонкощі було нелегко,  але коли закінчила вишивку, відчула справжнє щастя, адже є в тому сюжеті щось напрочуд святе. Таке ж  враження і від перегляду картин «Дівчина з виноградом» та «Янгол з луком». Напрочуд красива вишивка «Онука Валерія».

         Картини «Тристан та Ізольда»,  пори року «Літо»,  «Осінь», «Зима», «Весна» вишиті на гобелені.

          Самі постаті рицаря Трістана і королеви Ізольди ввійшли в світову галерею віддано закоханих пар. Переказ про Трістана та Ізольду належить до найпопулярніших легенд середньовіччя.image023

         Поєднання різних уміло підібраних кольорів створюють чарівну палітру барв. Таке враження, що картини написані майстром акварелі. ЇЇ вишивки – це золоте дно української народної творчості, про яке варто знати  більш широкому загалу шанувальників, його варто розвивати і рекламувати.

         А ще Любов Дмитрівна  захоплюється макраме. У неї дуже багато  виробів макраме: ваза для фруктів, панно для кухні,  підставки для квітів тощо.

          Яскрава майстриня  Любов Дмитрівна    – творча особистість, майстер художньої вишивки,   неодноразово приймала участь у різноманітних конкурсах, на  районних  та обласних виставках  декоративно-ужиткового  мистецтва «Талантами славна земля Ярославна», де займала призові місця.  На її рахунку 5 персональних виставок.

До вашої  уваги її роботи:

image025 image027 image029image031 image035 image033image037

Література про неї:

          Матеріал про рукодільницю  розміщений на сайті м. Путивля http://putivl.com.ua  в  публікаціях районної бібліотеки в розділі «Умільці  краю».

          Нерощина Г. «Творите с удовольствием» [Текст] : о рукодельницах края – Винник Л. Д., Декуновой В. С., Суховеевой Г. И.(ее дочери Татьяны  и внучки Галины), Гузенко Е. И.  / Г. Нерощина // Путивльські відомості. – 2010. —  11 груд. (№102).

        Она собрала сонце  на полотнах [Текст] : таланты и поклонники, выставка работ Винник Л.Д. // Путивльські відомості. – 2010. – 15 верес. (№76).

          Шамрай  І. Село моє, любов моя… [Текст] : день села Волокитине, виставка робіт Винник Л.Д.  / І. Шамрай  // Путивльські відомості. – 2009. – 1 серп. (№60).

          image039Кириленко Галина Іванівна народилася 12 серпня 1949 року в Забайкаллі в робітничій  сім`ї . Дитинство пройшло в рідному  селищі Оловянна. Навчалась в місцевій  СШ, яку закінчила в 1966 році.  По стопам мами, працювала телеграфісткою у місцевому відділенні зв`язку. Була секретарем комсомольської організації, заводилою і активісткою.  Зустріла хлопця Миколу з України, який після проходження  служби в лавах Радянської армії залишився там працювати. В 1969 році  вони одружились. За сімейним станом батьків Миколи Івановича переїжджають жити на Україну в Недригайлів.  Там вона працювала економістом в Недригайлівському відділенні зв`язку і заочно навчалася в Київському  політехнікумі зв`язку.  В 1978 році  чоловіка перевели на посаду голови Путивльської райспоживспілки і  сім`я переїхала до Путивля.  Галина Іванівна  разом з чоловіком виховали двох  дочок,   є  онуки.

          Рукоділлям в сім`ї займалась мама і маленька Галинка їй завжди допомагала. Мама пряла вовну і в`язала носки для  родини. Діти любили робити  ляльок, а потім їх прикрашали – вишивкою, бісером  тощо. Галина Іванівна завжди брала приклад з мами і вважає її «легендарною» жінкою, яка в роки Великої Вітчизняної війни працювала  телеграфісткою, цілодобово просто не виходила з приміщення, не мала права покинути пост. Мала високу нагоду орден Знак Пошани  та ювілейні медалі.

          Зараз   Галина Іванівна  вишиває бісером. Вирішила вишити  для родини  і родичів  ікони Святих.

          Галина Іванівна сама захопилась  такою вишивкою і зацікавила свою онуку Боровік Аню, яка навчається у 8 класі. Вона почала вишивати першу ікону, святу Анну.

Пропонуємо вашій  увазі   її роботи:

image041 image043 image045image047 image049

Література про неї:

          Матеріал про рукодільницю  розміщений на сайті  м. Путивля http://putivl.com.ua  в  публікаціях районної бібліотеки в розділі «Умільці краю».

          image051Михайленко Лідія Павлівна народилася 15 лютого 1950 року в  місті Путивлі в сім`ї службовців. Дитинство і юність пройшли в рідному місті.  Навчалась в СШ №1. Закінчила 10 класів із золотою медаллю. Продовжувала навчання в Сумському педагогічному інституті ім. А. С.Макаренка. За розподілом була направлена в Дніпропетровську область  в сільську школу.  Згодом повернулася в Путивль і працювала в районній дитячій бібліотеці. А з 1984 року  і до сьогодні працює викладачем в Путивльському  педагогічному коледжі.

          Захопилась вишивкою  давно, а точніше    —  її  заохотили подруги —  Олександра Сімешина, Світлана Кондрацька та Любов  Наумко.

          Лідія Павлівна  неодноразово представляла свої роботи на районних виставках  декоративно-ужиткового мистецтва «Талантами славна земля Ярославни».

До вашої уваги  її роботи:

image053 image055 image057image059 image061 image063 image065 image067 image069 image071 image073

Літератураи про неї:

          Матеріал про рукодільницю  розміщений на сайті м. Путивля  http://putivl.com.ua  в  публікаціях районної бібліотеки в розділі «Умільці краю».

       image075Сахарова Любов Миколаївна народилася  7 листопада    1947 року  в селі Чорнобривкине   на Путивльщині  в  селянській родині. То були важкі післявоєнні роки,  — згадує Любов Миколаївна, — та вечорами, коли в хаті збиралась уся сім’я, при світлі гасової лампи ато й каганця вишивали, пряли, шили, лущили кукурудзу чи квасолю і… співали. Всі  жінки в родині Любов Миколаївни вишивали,  батьки   ще дуже добре співали.  Так вона ознайомилась з мистецтвом вишивки і співу.  Закінчила 3 класи місцевої школи і продовжила навчання в Путивльській   СШ №3. Після закінчення 8 класів працювала на Путивльському  плодоовочевому заводі і навчалась в вечірній школі.  19-річною вийшла заміж і переселилася з чоловіком  жити у Путивль. Довелось працювати  і на Путивльському заводі  радіодеталей, в дитячому будинку. Останні понад 20 років  працює в районній лікарні санітаркою.

          Разом з чоловіком виховали двох дочок, а тепер допомагають виховувати і онуків.image077

        Любов Миколаївна  учасниця художньої самодіяльності. Вона співає   у двох колективах  — «Не горюй»  і «Старушки-веселушки та дідочки-парубочки». Крім співу Любов Миколаївна  грає на бубнах. А потяг до незвіданого, прекрасного залишився і розквітнув талантом вишивальниці.

       Роботи Любові Миколаївни прикрашали залу центральної бібліотеки, а також вона   неодноразово виставляла свої вишивки на виставках  декоративно- ужиткового мистецтва «Талантами славна земля Ярославни».

Пропонуємо вашій увазі  її роботи:

image079 image081 image083 image085 image087

Література про неї:

          Матеріал про рукодільницю  розміщений на сайті м. Путивля http://putivl.com.ua  в  публікаціях районної бібліотеки в розділі «Умільці краю».

        Шамрай И.  Праздник песни, праздник лета [Текст]: ансамбль «Не горюй» з концертом в с. Линово, участники Нина  и Соня Кибрик, игра на бубнах Л. Н. Сахаровой / И.Шамрай // Путивльські відомості. – 2007. – 18 лип. (№56).

        image089Смоліна Олена Григорівна народилася  в 1948 році в Латвії м. Даугавпілс. Після закінчення  СШ працювала і заочно навчалась в педагогічному інституті.  Вийшла заміж і   довелось  їздити за військовим чоловіком по всьому світу. Інститут закінчила в  Хабаровську. Працювала 8 років у школі, а потім перейшла     на виробництво, після закінчення курсу економіки. Все життя  намагалась вишивати та в`язати.  Навички мала ще з уроків домоводства в школі. Але, як і у більшості жінок, часу на рукоділля не вистачало.

         Коли вийшла на пенсію, то почала думати, а чим би  його корисним зайнятись? Згадала бабусині  поради. Вона була із заможного староверского роду, де жінки займались тільки домашнім господарством, в  тому числі і рукоділлям. Хоч яке то було вишивання,  коли не вистачало ні ниток, ні тканини. Зараз для вишивання багато різних  матеріалів:  схеми вишивок, нитки, тканини, бісер  тощо. А їй хотілось чогось свого, на свій смак. Ось вона і експериментує свої індивідуальні роботи.

          Рукоділля  це її не єдине хобі. Ще вона любить художню самодіяльність. Співає в жіночому ансамблі «Надія» і що не  властиво жінкам  — любить рибалити.

        Олена Григорівна неодноразово виставляла свої  роботи на виставках  декоративно-ужиткового мистецтва «Талантами славна земля Ярославни».

До вашої уваги   її роботи:

image091 image093 image095image097 image099 image101

Література про неї:

         Матеріал про рукодільницю  розміщений на сайті м.  Путивля http://putivl.com.ua  в  публікаціях районної бібліотеки в розділі «Умільці краю».

     «Кролевецькі рушники» – путивляни треті [Текст] : участь у мистецькому фестивалі «Кролевецькі рушники» у номінації «Ансамбльний  спів» представляв ансамбль «Надія», який удостоєний почесної третьої премії  // Путивльські відомості. – 2008. – 26 листоп. (№94).

        «Песни золотого века» [Текст] : отчетный концерт ансамбля «Надія» // Путивльські відомості. – 2008. – 28 трав. (№42).

        Луговской А. Пока живет искусство… [Текст] : на выставке в музее представлены работы А. Смолина, В. Оксаненко,  восхитил своими песнями ансамбль «Надія» / А.Луговской // Путивльські відомості. —  2006. – 12 серп. (№64).

        Луговской А.  С чувством радости в душе!  [Текст] : фестиваль народного творчества, выступление ансамбля «Надія» / А. Луговской // Путивльські відомості. – 2006. – 2 серп. (№61).

            Праздник песни  [Текст] : отчетный концерт ансамбля «Надія» / А. Луговской // Путивльські  відомості. — 2006. – 31 трав. (№43).

       «Надія» вселит надежду на успех  [Текст] :  о творческих планах коллектива «Надія»  // Путивльські відомості. – 2006. – 20 трав. (№40).

        Анякіна В. Герої міста  [Текст] : ансамбль «Надія» взяв участь у мистецькому фестивалі «Козацький родослав» / В. Анякіна // Путивльські відомості. – 2005. – 17 серп.

         Мастера красоты  [Текст] : рождение Путивльской ассоциации художников, участники  выставки А. И. Смолин, А. Ф. Плотников  // Путивльські відомості. – 2002. – 19 жовт. (№85).

 

       Творчість самобутніх талановитих майстринь краю:  вип. 8

                                                  Підписано до друку 12.10.2010 року

                                                Формат А4. Замовлення   №3. Тираж 10

                                                Технічні засоби Путивльської  ЦРБ

Відповідальна за випуск :   Журавська А.М., директор ЦБС

 

Матеріал підготували:         Журавська А.М.

                                               Кревсун Л.В., бібліограф  ЦБ

 

Комп`ютерний набір:         Журавська А.М.

 

Комп`ютерна верстка:      Овчаров О.О., технік-програміст ЦБ

 

Редакційна колегія:          Журавська А.М.

                                            Підв`язна А.М., провідний методист ЦБ

 

Коментарі

Наразі ще немає коментарів.

Залишити коментар
 
  (Не публікується)