Випуск 11

Відділ культури і туризму Путивльської районної державної адміністрації

Путивльська районна централізована бібліотечна система

Путивльська центральна районна бібліотека

 

Талантами славна земля Ярославни

 

  Світ, наповнений барвами

 (участь молоді в популяризації народного мистецтва)

Випуск 11

Путивль

2011 рік

          Світ, наповнений барвами.  [Текст] : вип. 11 / Путивльська центральна районна бібліотека ; упоряд.  А. М. Журавська, А.М. Підв`язна — Путивль, 2011. — 20с. — (Талантами славна земля Ярославни).

Відповідальна за випуск : Журавська А.М., директор ЦБС

Матеріал підготували:      Журавська А.М.

                                            Підв`язна А.М., провідний методист ЦБ

Комп`ютерний набір:        Журавська А.М.

Комп`ютерна верстка:      Овчаров С.О., технік-програміст ЦБ

Редакційна колегія:          Журавська А.М.

                                            Підв`язна А.М.

                                           Тимошенко З.В., бібліотекар 1к. ЦБ

41500  м. Путивль

вул. Кірова, 30

Центральна районна бібліотека

тел: 0(5442)5-44-18

E-mail: cbs-putivl@ukr.net

http://putivl.com.ua

 

                               Зміст

Участь молоді в популяризації народного мистецтва

Вишивка, бісероплетіння,   в`язані вироби, пошиття м`якої іграшки

Вироби з солоного тіста

Модульне оригамі

Квіллінг

Плетіння з газетної лози

Вироби з атласних стрічок

Малювання пастеллю

Декупаж

Вітраж

Розпис пляшок клейовою фарбою

Граттаж

          Участь молоді в популяризації народного мистецтва                              

          Путивльський  край здавна славиться людьми, які мають Божу іскру й власноруч створюють неповторні речі.  До таких людей і належать наші юні  майстри. Їх роботи  дійсно заслуговують на увагу різноманітністю технік і прийомів, багатством мотивів та високим рівнем виконання. Наші традиції мають потужне коріння. У цьому пересвідчуєшся милуючись роботами.

image006 image008

            З метою популяризації  різних видів мистецтва  в   центральній районній бібліотеці    продовжує діяти цикл   виставок декоративно-ужиткового мистецтва  «Талантами славна земля Ярославни».  Одна з виставок «Яскравий вернісаж» була організована     з робіт  творчої молоді. Всі бажаючі мали  нагоду ознайомитись з творчістю  нашої талановитої молоді – це  чудові, професійно зроблені, різні за технікою  виконання роботи. Застосування  декількох технік виконання проходить поступово і говорить про призначення виробу  і складності його форми, а також матеріалу, який використовується  при цьому. Це вироби з солоного тіста, квіллінгу, плетіння з газетної лози, вироби з атласних стрічок на милі, модульне оригамі, малювання пастеллю, декупаж  на  предметах побуту, розпис пляшок клейовою фарбою, вироби з соломки, граттаж,  вишивка,  в’язані вироби, плетіння бісером, пошиття м`якої іграшки тощо.

          Виставка – це місце обміну досвідом, ідеями, майстерністю. Вона  виявилася гарною та вдалою, мабуть  тому,  що в кожну роботу було вкладено частинку душі.  А ще — це підведення підсумків роботи гуртків та колективів. Робота у галузі ужиткового мистецтва — це насолода для душі і відпочинок. Діти приходять сюди, як вони кажуть, морально відпочити від школи, від всіх тих «треба». Тож побажаємо гуртківцям  великих досягнень  та вдосконалення.

          Інформація про юних майстрів  розміщена   на сайті м. Путивля http://putivl.com.ua в публікаціях районної бібліотеки в розділі «Умільці краю».

          Посібник  розрахований на широке коло користувачів, а також бібліотечних працівників для популяризації творчості  талановитих митців серед   населення.  Містить хронологічний перелік статей  по листопад  2011 року.

Вишивка,  бісероплетіння,  в`язані вироби, пошиття м`якої іграшки

 Вишивка

image010 image012 image014 image016

           Вишивка  — один із видів народного декоративного мистецтва. Орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами. Один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як наліжники, обруси, наволочки, рушники, картини тощо.

Вироби з бісеру

image018  image020 image022image024

          Одним із видів старовинного мистецтва є бісероплетіння. Виготовлення прикрас з дрібного намиста, бісеру й стеклярусу відомо багатьом народам світу. Кілька тисячоліть тому, разом з появою скла, прийшли вони до нас із стародавнього Єгипту та Індії. У старовинних похованнях знаходять скляне намисто та бісер різних кольорів, розмірів і форм. У нашій країні виготовлення прикрас з бісеру відоме з часів Київської Русі. Але найбільшого поширення здобули ці вироби наприкінці минулого та на початку нашого століття.

          Техніка вишивання бісером не дуже складна. Виконують цю вишивку вручну, досить часто в поєднанні з оздоблювальними швами – гладдю, хрестом, шнуром і вузенькою тасьмою – по сукну, шерсті, оксамиту й шовку, полотну, льону з лавсаном. Нитки для вишивання мають бути міцні,   щоб бісер не перетирав їх, і відповідати за кольором основній тканині.

В`язані вироби

image026 image028 image030image032 image034 image036

          Здавна, намагаючись прикрасити свій побут, люди прагнули використовувати самі прості матеріали для сполучення нескладних форм і засобів з невибагливими візерунками, досягнувши при цьому високої майстерності. Ручне в’язання спочатку з’явилося як проста  необхідність, надалі перетворилося в дійсне мистецтво.

            В’язані вироби завжди цінувалися дуже високо. Наприклад, у Європі їх могли спочатку носити тільки дуже заможні люди. В’язані шовкові панчохи були подарунком навіть для королів. Так, шведський король Ерік ІV виписав собі пару шовкових панчіх. А коштували вони — річне жалування королівського шевця…

          Національні традиції в’язання передавалися крізь століття. Українські умільці славляться виробами ручної роботи — одягом, шарфами, шкарпетками, хустками, шапочками, рукавицями. Крім одягу місцеві умільці виготовляють прикраси для дому — серветки, покривала і навіть плетені килими.

        У наші дні це мистецтво продовжує розвиватися, збагачуючись новими мотивами, композиційними прийомами , сучасними матеріалами.    Ручне в’язання дозволяє виготовляти неповторні, унікальні моделі.

            Зараз хранительками традицій в’язання в Україні є народні майстри.

Пошиття м’якої іграшки. 

image038 image040 image042 image044

          Протягом багатьох століть українська народна іграшка збагачувала духовний світ людини, вчила дітей розуміти добро і прекрасне, тому   її цінність   для художньої культури вічна.

            Відомо, що найулюбленіше місце кожної дитини – магазин іграшок. Милі пухнасті собачки і кішечки, м’які слоники і зайчата, що ще може бути таким радісним дитячому сердечку? Але не тільки діти люблять м’які іграшки, дорослим теж подобається потримати в руках м’яку істоту, розчулюючись його добрими і забавними рисами обличчя. А що вже говорити, якщо іграшка зроблена своїми руками?!

            Ви коли-небудь робили ляльки власноруч? А чи знаєте, що в давнину вони правили за обереги? Вузликові ляльки символізували чесноти майстрині й ними оздоблювали хату. Їх дарували до іменин, весіль тощо. І зараз ляльки інколи саджають на капот автівки з молодятами. Кладуть і до колиски, аби лялька її обживала. А потім вішають поблизу, оберігаючи дитину від безсоння, хвороб та лих. Виготовляти ж обереги – клопітна робота, це не в ляльки гратися.   Із листя кукурудзи, дукачів, намистинок, сіна, вовни, льону творяться берегині.

            Варто відзначити, що виготовлення іграшок з часом може стати вашим хоббі. Найголовніше – почати. А починати, як відомо, потрібно з найпростішого. Кожна м’яка іграшка таїть в собі величезний потенціал ідей. Адже навіть якщо використовувати для однієї і тієї ж викрійки різні матеріали, то і іграшки виходитимуть абсолютно різні. До того ж дуже важливий настрій, з яким ви робите свого м’якого друга – швидше за все на його обличчі відображатиметься ваш характер.
Іграшки своїми руками – це прекрасний подарунок для близьких людей, а також чудове заняття для душі.

            Пропонуємо переглянути  роботи студентів  дошкільного відділення  педагогічного коледжу: Головінської  Н., Філонової К., Борозни Т., Смірнової Г., Черненко Л., Лобасової І., Гуменюк К.,Гаврікової О., Сємєнкової І., Гаврікової Г. (керівник гуртка викладач коледжу Пєшкова Л.М.)

image049 image046 image050 image052 image054 image056 image058 image060 image062image064 image066 image068image070 image072 image074image076

Вироби із солоного тіста

image078 image080 image082 image084 image086 image088 image090 image092

          Виявляється з тіста можна робити не тільки пиріжки та тістечка, а й дивовижні картини та новорічні прикраси. І якщо не знати, то навряд чи здогадаєшся, що всі ці веселі молодиці, козаки та тварини зроблені всього-навсього з солоного тіста.

            Тісто  — чудовий матеріал для мистецтва і українці здавна цим користуються.  Навесні майже по всій Україні господині віками печуть з тіста «жайворонків», і посилають з ними дітей закликати весну та пташок з вирію.
Вироби з тіста здавна використовуються як дитячі іграшки. Ці іграшки мають ліпитися дружно, всією сім’єю. Борошно, сіль, вода — доступні, екологічно чисті матеріали. Дітям дуже корисне це заняття, адже воно розвиває фантазію, знімає надлишкову емоційну напругу, вчить посидючості та відповідальності. Розвивається моторика пальчиків, покращується робота всіх органів дитини і самопочуття вцілому. До того ж, солоне тісто несе в собі масу позитивної енергетики. А ручна робота — це духовна робота, вона цінувалася у всі часи.

            Пропонуємо розглянути вироби з солоного тіста. Авторами  даних робіт є студенти 3-А курсу  педагогічного коледжу  Клименко Д., Ілляшенко І., Жєвлєва Т., Костюченко А. (керівник гуртка викладач Новобранна Л.В.)

image094 image096 image098image100 image102

Модульне оригамі

image104 image106 image108 image110

          Оригамі – це мистецтво складання з паперу різних фігур і форм. Назва «оригамі” утворена від японських слів «орі” і «гамі”, що означає складати папір.  Мистецтво оригамі набуло найбільшого розвитку в другій половині XX ст., а деякі його види стали популярними лише в останнє десятиліття.

          В давні часи папір виготовляли ручним способом, він був вишуканим і доволі коштовним матеріалом, який використовувався лише у релігійних церемоніях, а також для обрядових процесій і карнавалів.

       Подальший розвиток технології паперової справи, здешевлення паперу зробили мистецтво оригамі доступним для всіх.

         Сьогодні клуби оригамі існують майже в  усіх країнах світу. Організовуються численні конкурси та фестивалі.

            Одним з популярних різновидів оригамі є модульне оригамі, в якому ціла фігура збирається з багатьох однакових частин (модулів). Кожен модуль складається за правилами класичного оригамі з одного аркуша паперу, а потім модулі з’єднуються шляхом вкладання їх один в одного, а сила тертя, що з’являється при цьому, не дає конструкції розпастися.

            Запрошуємо і Вас долучитися до цього вишуканого чудодійства.
На розгляд представляємо роботи Бондаренко І.  2-Д курс, Желізняк О.,  Вититнєваої К. 4-Б курс педагогічного коледжу (керівник гуртка викладач Новобранна Л. В.).

image112 image114 image116image122 image118 image120

Квіллінг

image124 image126 image128image130 image132 image134image136 image138

          Квіллінг — мистецтво скручування довгих та вузьких смужок паперу. Це прекрасно та просто, дивовижно красивий та витончений вид мистецтва. Паперокручення дуже цікава техніка, в якій використовуються паперові елементи (овали, кола, спіралі, трикутники та інші), скручені особливим способом (у невеликі рулончики) та скріплені між собою. З базових елементів можна створювати справжні паперові картини.

            Техніка квіллінгу відома людству ще з ХV століття, у той час вона вважалась справжнім мистецтвом.

            Смужка паперу звивається у щільну спіраль. Починати потрібно з краю смужки, який накручується на кінчик гострого шила або спиці. Після декількох щільно накручених витків валик можна зняти з шила та крутити вручну. Скручувати рулон потрібно двома руками, аби він не розпустився раніше, ніж потрібно. Тепер, коли вся стрічка згорнута послабте пальці і дайте їй трохи розпуститися. Кінчик паперу змащується клеєм та закріплюється. Тепер заготівлі можна надати бажаної форми, в залежності від того де і як її стиснути. Результат залежить лише від вашої фантазії.

            Орнаменти, зроблені з маленьких паперових «баранців», — результат клопіткої, майже ювелірної роботи.

             В  роботах гуртківців паперові спіральки дивним чином складаються у мудру сову, чарівну квітку, букет кохання, казкову сніжинку, веселих восьминіжок, а також просто відображають настрій юних майстринь. Сонячне проміння переливається в їх роботах   яскравими кольорами, змушуючи відвідувачів ще не раз повертатися до цього дива і переконуватися, що працюють не руки – працює душа.

            Роботи  технікою  квіллінг: Ковтун А. та  Коцюба К . 3- А курсу, Желізняк О. 4- Б курсу педагогічного коледжу (керівник гуртка  викладач Новобранна Л.В.)

image140 image142 image144image146 image148

Плетіння з газетної лози

image149 image151 image153 image155 image157 image159

         Виготовлення виробів з   лози має ряд труднощів — пошук та заготівля лози займають багато часу, потребують значних фізичних зусиль, мають сезонну залежність.

          Наразі з’явився альтернативний варіант – застосування газетної лози.

         Для виготовлення виробів з газетної лози необхідно: рівний стіл або парта, ножиці,  ніж для розрізання газет на смуги, клей ПВА, газети, зубочистки, фарби та лаки.

         Можна використовувати будь-які  газети. Дуже важливим для полегшення роботи та якості майбутніх виробів є їх правильне нарізання на смужки з обов’язковим урахуванням напрямку волокон. Для того щоб визначити у якому напрямку потрібно різати, потрібно взяти край газети і спробувати її скрутити. В одному напрямку вона буде легко скручуватись, а в іншому — ламатись і розриватись. Складати газету потрібно вздовж того напрямку де газета легко скручується. Ширина нарізаних смужок близько 10 см.

            Пропонуємо розглянути вироби з газетної лози : Дудченко М. та  Котенко В. 3- Б курсу, Дидяк М . 3-Є курсу, Шишлевської О. 1-А курсу педагогічного коледжу (керівник гуртка викладач  Новобранна Л.В.)

image163

Вишивка атласними стрічками

image165 image167 image169image171 image173image175image177 image179

          Техніка вишивки стрічками є найпростішою, порівняно з хрестиком, гладдю та іншими видами цього декоративно-прикладного мистецтва, вона доступна для опанування тим, хто ніколи в житті нічого не робив власними руками (не вишивав, не шив, не в’язав тощо), вона не потребує (у всякому випадку, спочатку) жодних спеціальних знань та навиків. І ще одна перевага: вишивка стрічками виконується набагато швидше ніж будь яка інша.

         Робота  з атласних стрічок на милі  Вититнєвої К. 4- Б к. педагогічного коледжу (керівник гуртка  викладач Новобранна Л. В.)

image181 image183 image185 image187

Малювання пастеллю

         Фарби-крейди, як і живописні роботи, виконані ними, одержали свою назву від італійського слова «pastello», яким іменувався прийом малювання чорним італійським олівцем і червоною сангіною, іноді з підфарбуванням іншими кольоровими олівцями. Застосовувалася художниками Італії ще вХVI сторіччі.

         Ця техніка була популярною в багатьох країнах Європи і особливого розквіту досягла у ХVIІІ столітті уФранції. Наприкінці ХІХ– початку ХХ століть і в наш час часто застосовується як комбінована техніка, разом з аквареллю, темперою чи гуашшю.

            Пастель є самостійним різновидом живопису, особливості якої полягають у її непрозорості, бархатистій фактурі, м’якості і ніжності тонів. Пастельні олівці не мають сполучної речовини, здатної після висихання утворювати скріпні частки пігментного шару. Нанесена на поверхню, пастель знаходиться у вільному стані й утримується механічно, не будучи склеєною (зв’язаною).

            Набір кольорів у пастелі великий – має 200 і більш готових тонів, не вимагає розріджувачів, палітри й інших інструментів, змішування тонів можна робити безпосередньо на поверхні основи.

            Пастельні олівці – це кольорові крейди, спресовані у вигляді паличок з тонкого розмеленого пігменту, з деякою добавкою різних розбілювачів

            Вироби пастеллю  на наждачному папері студентів Єськової О. 2 -Б к урсу  і Трубчанінової І. 3 -Д к. педагогічного коледжу (керівник гуртка викладач  Малініна  С.В.)

image189 image191 image193image195 image197

Вироби в техніці декупаж

image199 image201 image203

         Люди втомилися від однотипних заводських речей, захотілося свіжого погляду, індивідуальності. У моду увійшли предмети і речі, зроблені своїми руками, так звана «ручна робота».

            Декупаж — це вид аплікації. Як правило, для нього використовуються серветки, які мають гарний малюнок. Мета творчості — досягти ефекту намальованої картини, розташованої на декоруємому  предметі.  Її поверхня при цьому може бути не обов’язково твердою (наприклад, дерево, фарфор, кераміка, пластмаса, скло), підійде навіть тканина. Будь-які поверхні піддаються чудесним перетворенням.

            В даний час найпопулярнішим матеріалом стали тришарові серветки, тому   декупаж отримав назву — серветкова техніка.
Отже, здавалося б, а що можна прикрасити паперовими серветками? Насправді все, що вашій душі завгодно! Будь-яка, навіть сама непоказна штучка перероджується в нову чудову, на справжній витвір мистецтва. Це можуть бути горщики для квітів, посуд, свічки, книги, музичні інструменти, шкатулки, судини, флакони, меблі тощо. Навіть одяг і взуття може бути прикрашене  на свій смак. Єдине, що треба врахувати,  серветки   повинні бути однотонними і не надто темними, потім щоб  малюнок вирізаний із серветки, було добре видно.

   Серветки для декупажу

image205 image207 image209image211 image213

         Для декупажу знадобляться наступні матеріали:
— декоруємий  предмет;
— серветка або папір з вподобаним мотивом;
— спеціальний клей для декупажу або клей ПВА;
— Невеликі ножиці із закругленими кінцями, канцелярський ніж або леза для гоління;
— пензлик плоский напівжорсткий;
— лак для декупажу або прозорий, акриловий лак.

            Пропонуємо розглянути кухонні  дошки декоровані в техніці декупаж , оброблені соняшниковою олією, тобто дошка придатна для користування в побуті.  Роботи Бороденко Е. 3 -Д к. педагогічного коледжу (керівники гуртків викладачі коледжу Малініна С.В., Пєшкова Л.М.)

image215 image217 image219image221

Техніка вітражного розпису

image223 image225 image227image229 image231 image233

          Вітражі — це один із напрямків у декоративному образотворчому мистецтві, яке розраховане на наскрізне освітлення. Основна їх мета — декоративне заповнення віконних, стельових і дверних прорізів.

Існує декілька технологій виготовлення вітражів. Серед них піскоструминні, фотовітражі, мозаїчні, контурні (лакові) вітражі та інші види. Технологія виготовлення контурних або лакових вітражів відома ще з XIV століття. З тих пір вона практично не змінилася. Виробництво вітражів у наш час відрізняється лише тим, що замість натуральних барвників зараз використовуються акрилові фарби або фарби, засновані на епоксидній смолі.
Контурні вітражі — це незвичайне і оригінальне рішення для декорування приміщень. Виготовлення вітражів контурних відбувається в кілька етапів. Спочатку на поверхню скла або дзеркала надміцним полімерним матеріалом наноситься контур задуманого зображення. Потім після того, як нанесений контур повністю висихає (зазвичай для цього потрібна доба), міжконтурні проміжки, які утворилися після першого етапу, заливаються спеціальними кольоровими емалями і лаками.

            Раніше заключний етап виготовлення вітражів був такий — випал готового виробу в печі при надвисокій температурі. Така термічна обробка дозволяла робити вітражі більш міцними і довговічними.  Сьогодні на контурні вітражі може бути нанесений малюнок практично будь-якої складності, оскільки виготовлення вітражів проводиться на високотехнологічному обладнанні і що саме головне не вимагає випалу. Саме тому така продукція виготовляється за досить короткі терміни. Контурні вітражі прекрасно виглядають не тільки в житлових квартирах, а й, наприклад, в офісах.

             Контурні вітражі використовуються для декорування стін, стель, дверей, перегородок, дверцят корпусних меблів та багато іншого. Контурні (лакові) вітражі мають цілу низку переваг.

            Представляємо  роботу Калиниченко Б. 3-Д курс педагогічного коледжу  (керівник гуртка викладач Пєшкова Л.М.)

image235 image237

Розпис пляшок клейовою фарбою

image239 image241 image243image245 image247 image249

         Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — зробити гарним речове середовище людини, її побут.

          Краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки декоративності. Декоративність є єдино можливим засобом вираження змісту та художньої образності. Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на жанри здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання — різьблення, ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, тобто використання природних матеріалів; метали та їх сплави, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін., тобто використання штучних, винайдених людиною матеріалів.

            Кожна  пляшка — це квітник краси та аромату.   Не обов`язково вибирати пляшки оригінальної форми, а можна малювати  на звичайних пляшках, перетворюючи їх в красивий предмет, який може прикрасити кухню, їдальню, святковий стіл або бути оригінальним подарунком.
Для розпису пляшок можна використовувати акрилову фарбу. Якщо немає досвіду чи боїтеся зіпсувати малюнок, зробіть ескіз на папері і через копірку переведіть на пляшку. А вже потім приступайте до розпису фарбами. Щітки для розпису акрилом використовуйте синтетичні.
Якщо фарба погано лягає на скло, можна спробувати покрити пляшку акриловим лаком (ту частину, яку хочете розписати), за допомогою губки зробити легку «шубу» акриловою фарбою в тон пляшки або контрастним акрилом, так само для цих цілей використовують.

            Розпис пляшок клейовою фарбою Романенко Є. 3- Д к. педагогічного коледжу (керівники гуртків викладачі  Малініна С.В. та Пєшкова Л.М.)

image251 image253 image255image257 image259 image261image263 image265

Вироби з соломки

image267 image269 image271 image273

         Інтарсія соломкою — це аплікація соломкою. Цей вид мистецтва широко застосовується у виготовленні панно. Техніка виконання його легка і доступна для кожного.
Інтарсією з соломки можна оздобити домашні меблі, предмети домашнього вжитку, двері, тощо.

         Спочатку обирається малюнок. На кальку перемальовуємо кульковою ручкою кожну деталь малюнка. Увесь  малюнок розбивається на окремі деталі. Беремо відповідну соломку (палена, звичайна чи вибілена), змащуємо її клеєм і заклеюємо намальовану деталь. Так слід заклеїти всі деталі. Потім з низу  вирізаємо ножицями всі деталі. Беремо дошку, на якій знаходиться наше панно, виклеюємо по малюнку усі деталі, як при аплікації.
Відтінки можна зробити електричною праскою або маленькою праскою. Якщо треба випалити тонкі лінії, то користуємося звичайним випалювачем.
За такою ж технологією виготовляємо і серветки.
При виготовленні великих панно можна використовувати соломку, тканини, природні матеріали тощо. Вони чудово поєднуються у композиції, хоча й різні за своїм характером. Застосування флористики надає картинам живості і самобутності.

            Зверніть  увагу  на вироби з соломки студертів педагогічного  коледжу Ягупи В. 3-Д курсу та  Бондаренко І., Васильченко О., Сушко О., Мамедової О. 2- Д курсу  педагогічного коледжу  (Керівник гуртка  викладач  Новобранна Л.В.)

image275 image277 image279 image281 image283 image285 image287

Граттаж — різновид техніки сграфіто.

Техніку «граттаж» ще називають «цап-царапки».

image289 image291 image293image295 image297 image299

          Графіто (італ. sgraffito, graffito, букв.— видряпаний) — техніка декоративного оздоблення стін. Полягає в продряпуванні верхнього тонкого шару штукатурки до оголення нижнього шару, який за кольором відрізняється від верхнього.

            Спробуємо  себе в новій техніці граттаж.

            Етап перший: папір повністю зафарбовуємо  масляною пастеллю (не плутати з сухою!) різних кольорів.
Етап другий: додаємо в чорну туш рідкого мила (на око), і цією сумішшю покриваємо щойно зафарбований лист, даємо висохнути.
Як варіант можна використовувати чорну гуаш — комусь такий спосіб напевно

сподобається більше. Особисто можна використовувати гуаш, але вона повинна бути густою.
А ось тепер найцікавіше — етап третій: беремо зубочистку або перо, відточену паличку, просто непишучу  ручку і … продряпуємо малюнок по туші або гуаші. У нас на очах з-під похмурого чорного шару проступають контури райдужні.

            Вироби граттаж  виконані     Іваниченко О. 2- Д курс  педагогічного коледжу  (керівник гуртка  викладач Пєшкова Л. М.)

image301 image303 image305 image307

 Техніка  пуантилізм

image309

          Назва течії в живопису пуантилізм походить від французького слова pointiller, що означає «писати точками». Даний стиль у мистецтві є напрямом неоімпресіонізму.

           Пуантилізм є одним з найцікавіших і незвичайних напрямків живопису. Це така манера письма картин роздільними мазками правильної, точкової або прямокутної форми. Художники, наносячи на полотно чисті фарби, розраховували на оптичне змішування кольорів в оці глядача, і їм це вдавалося.

            Ознайомити з нетрадиційною технікою малювання    мають роботи  студента Калиниченко Б. 3-Д курс педагогічного  коледжу (керівник гуртка  викладач Малініна С.В. ).

             Пуантилістична  техніка допомогла створити яскраві, контрастні і дуже красиві картини, які приваблюють своєю незвичністю, змушують глядача захоплюватися ними вже тільки тому, що вони «написані точками».
image311 image313

Мозаїка

image315

         Мозаїка (фр. mosaïque, італ. Mosaico від лат. (Opus) musivum — (твір) присвячене музам) — декоративно-прикладне та монументальне мистецтво різних жанрів, твори якого мають на увазі формування зображення за допомогою компонування, набору та закріплення на поверхні (як правило — на площині)  .

          Мистецтво мозаїки виникло в античну епоху. Широко застосовувалася при оздобленні храмів, інших громадських будівель. Особливого поширення мозаїка набула у Візантії. Прикладами художньої довершеності мозаїки середньовічного мистецтва на теренах України є мозаїчна підлога в Десятинній церкві (10 ст.), настінні мозаїки в Софійському соборі (11—12 ст.) у Києві.

            Пропонуємо ознайомитись з роботою   студента Калиниченко Б. 3-Д курс педагогічного  коледжу (керівник гуртка  викладач Пєшкова Л.М. ).

image317

         Роботи гуртківців вразили всіх присутніх  своєю неповторністю, колоритністю, та  якісним рівнем виконання представлених робіт.

        Життя підтверджує, що декоративно-прикладне мистецтво збагачується новими аспектами філософсько-естетичного звучання, його змістовна краса потрібна людині і в наш час зростає його художньо-культурна цінність.

            Література про  майстрів:

            Лях, В.  «Магия цвета и линий»: о выставке  молодых умельцев / В. Лях //  Путивльські  відомості. — 2011. — 5 лют. (№10)

Фото з сайту www.art-spb.ru.

 

Коментарі

Наразі ще немає коментарів.

Залишити коментар
 
  (Не публікується)