Літературне досьє «Незгасна зірка поета-романтика»

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Чому я не сокіл, чому не літаю,

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

Я б землю покинув і в небо злітав.

 

IMG_0373Всесвітньо-відомою піснею у виконанні найвидатнішого тенора України Анатолія Солов’яненка розпочалося чергове засідання жіночої вітальні «Берегиня», присвячене 200-літтю від дня народження  автора цієї пісні – слобожанського поета-романтика першої половини  ХІХ століття Михайла Петренка.

Невід’ємною частиною заходу стало згадування фактів з життя поета Михайла Петренка із Слов’янска, який з 1849 року жив, працював і створював свої поезії в місті Лебедині. Читались його вірші: «Вечірний дзвін», «Смута», «Взяв би я бандуру» та інші. Але протягом  всього заходу неодноразово поверталися до його поезії «Недоля» (Дивлюсь я на небо…»), до історії її написання та  популярності  не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Присутнім приємно було почути цю неперевершену, сповнену смутку і ніжності пісню у виконанні нашого місцевого тенора, соліста народного вокального ансамблю «Старушки-веселушки та дідочки-парубочки» Леоніда Шестакова і акомпаніатора районного будинку культури Олександра Грамошина.  Живе виконання пісні  настільки розхвилювало жіночі серця, що вони слухали виступ зі сльозами на очах і попросили виконавця заспівати ще для душі.  Леонід Павлович із задоволенням виконав пісню «Рідна мати моя».

Разом  переглянули фрагменти фільму «Найда» або «Панська любов, створеного  за п’єсою Михайла Петренка.

Бібліографічний огляд підбірки літератури «Слов’янський сокіл» познайомив слухачів з літературою про М.  Петренка та  його  поезією.

А на закінчення заходу знову зазвучала з телеекрану композиція «Дивлюсь я на небо…»  , тільки у виконанні юного співака, суперфіналіста шоу «Голос діти» Романа Сасанчина.

Так,  дійсно, пісня «Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо…» хвилює нас всіх!

IMG_0387 IMG_0375 IMG_0359

 

Коментарі

Наразі ще немає коментарів.

Залишити коментар
 
  (Не публікується)